Солдат облізлому коту рудому
Шептав: «Залазь в окоп… ховайсь від куль.
Тебе, напевне, виглядають вдома…»
А кіт дивився в очі вояку.
Його вже місяць в хаті не чекають,
В будинок вцілила одна з ракет.
З тих пір один… о доленько лихая…
Життя бездомне, в голоді – гірке.
Пригрів юнак: «Наляканий ти, друже!
Худий, змарнілий... Що ж, до нас ходи!
А кіт від щастя слізно очі мружив:
Русявий хлопець добрий молодий...
Як обстріл – знов тварину жах охопить,
Шукає кіт шпарину чи діру,
Спостерігає нишком із окопу,
Як вправно б’ється захисник і друг.
Без нього кіт до їжі не ітиме –
Сидітиме без хліба та води.
І жартома їх кличуть побратими
Поміж собою нишком: «Два рудих».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2022
автор: Білоозерянська Чайка