Я знаю, Бог учив прощати,
Та я прошу за рідний край
Рабів, що пруться в наші хати,
Ненавидь і не співчувай,
Не пробачай, суди суворо
Їх підлу злобу світ прокляв
Вони "покаються", та скоро
Вернуться, овчу шкуру зняв
Ненависть ллється хай по вінця,
Ніж — не ховається в рукав,
Щоб більше жоден з українців
З Ордою миру не шукав
11.04.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2022
автор: Віола Нетребко