...і серед ночі будить звук,
дочка біжить, кричить: «Сирена!!!
Ховайся мам, будь ласка, тут».
Ця тиха ніч у мить скінчена...
У грудях я відчула стук,
такий стривожений і тихий.
а це тепло дитячих рук,
потребувало лише втіхи.
та Лачен пише, що війна…
Щоразу телефон, новини…
Сприймати все це сил нема,
і гинуть люди без причини.
Бо просто хтось собі рішив,
що він так може поступати.
Усе своє життя грішив,
а нас надумав "рятувати".
Моя країна в ранах вся
від того злого порятунку.
І прощення цьому нема,
болить душа, шука притулку
Та обіймаючи дочку,
в молитвах я за Україну.
Дай сили нашим ЗСУ,
Героям вільної країни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2022
автор: Марина Миколаївна