Я, милуюся ,як цвітуть каштани
На вітті , як люстра зі свічками.
Слухаю музику вітру -органи
У мріях лечу понад хмарками.
Я, люблю весну акацій білий цвіт
Від щастя радію немов дитя.
Розправляю свої крила у політ
Ловлю у жмені кожну мить життя.
Яке неповторне ,прекрасне життя!
Тече немов бистра річка у даль.
О, зупинись ,мить!- засолоди буття
Прожени з душі, тугу, сум ,й печаль.
О ,дай натішитись блаженством раю
Напитись досхочу божої краси.
Наслухатись спів солов'я у гаю,
Як шумлять віттям дубові ліси.
Клени усміхаються іздалека
Їх листячко зірчасте, як зорі.
Щовесни до них злітає лелека
Купатись у блакитнім просторі.
Край села ясени немов прочани
Моляться так щиро сонцю Богу.
Тримають небо зелені титани
Зустрічають весну край дороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: Чайківчанка