Лелеки кружляли над Луцьким собором,
І очі жіночі не втримали сліз...
І сльози котились, але - не від горя.
Той клин гарну звістку додому приніс:
Що все буде добре в житті України,
Що скоро скінчиться проклята війна.
Настане вона, ця щаслива хвилина,
Хоч довго Вкраїна ще буде сумна.
Болить... бо в руїнах міста, як і села.
Їх нищила звірська нещадно орда.
Забарвлені кров'ю весняні джерела,
По вулицям бродить чернеча біда.
Лелеки кружляли... святиня народу.
Герої летіли у неба глибінь,
Які так відважно за мир і свободу
Боролись... 🇺🇦 Подяка і слава!
Амінь.
Навіяне розповіддю моєї подруги,
яка проживає в Луцьку і бачила
цю картинку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: Елена Марс