Це насправді очевидно:
Все змінити ми не в силі
І така незрозуміла
Філософія в цій хвилі.
Мчить вона, зірвавши крила,
Безперервно в такт пливе.
Щось шукає чи ховає,
Тільки від жалю реве.
Не здається, біжить вперто.
Все вперед, сміливо в бій,
Хоч не знає: близько берег,
В мить уб'є її прибій!
Море бистреє, мов пташка,
Протікає сотні миль,
Тільки мені дуже важно
Зрозуміти думку хвиль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: Катерина Плескіт