Одного разу прийде мир,
Та закінчуться страждання,
Не стане смертоносних сокир,
Й почнеться нове оповідання.
Нова хвиля безмежного життя
На милій батьківщині,
Без бандитського сміття,
Що на просторах нині…
Згинуть ненаситні вороги,
Немов ранкова на сонці роса,
Й стане мирно навкруги —
Засяє знову Українська краса!
Запануєм, заспіваєм…
Поруч з ріднимм людьми,
Й разом щиро ми вшануєм
Всіх померших на війні.
Залишим на могилах
Склянку гіркої водиці,
Й листа покійним напишем
В самому центрі столиці.
І будемо жити, працювати,
Їздити на море українське,
На березі коханих цілувати,
Й милуватись небом чистим.
Взимку в Карпати на санках,
Восени фотокартки на жнивах,
На сонці грітись в вишиванці,
А вечорами козацькі танці.
У відбудованих містах
Під небом мирним за столом,
Заграє радість на вустах
Під материнським крилом.
Не залишиться в руїнах,
Славетна, рідна Україна!
Розквітне козацька нація,
Й згине Руська Федерація!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: Олександр Стіхартський