Чистий Четвер... Дощ спозаранку
По шибці дрібно стукотить.
І кожна крапля, мов сльозинка,
Донизу крапає, летить…
Дощ тихо йде - це небо плаче,
Змиває кров і бруд війни,
Немов очистити так хоче
Від скверни й знищити гріхи,
Очистити святу земельку,
Тут кожну грудочку ріллі
Та обережно й помаленьку
Метр за метром по землі,
Щоби вона змогла зродиться
І буйним колосом рости,
Щоб зріло жито і пшениця,
Врожаєм повнились сади,
Щоб в мирнім небі посміхалось
Ласкаве сонечко з небес,
А місяць й зорі щоб купались
В ставку на хвилях тихих плес.
Тож плачте, небо й сиві хмари,
Дощами плаче хай весна,
Хай перемога буде з нами
Тоді, як скінчиться війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: Ольга Калина