Страсна п’ятниця настала –
Ісуса на Голгофу повели́.
Мати Божа плакала-ридала,
Біля Ісуса нелюди були́.
Знімали з нього о́діж, катували,
І хрест важкий дали́ йому нести́.
Били Христа і нього глузували,
А він промовив: «Отче, їм прости…».
Ішов з хрестом і падав, піднімався,
Знесилений від болю йшов Христос.
Він біль терпів, терпів, але не здався,
Схиливши голову, промовив: «Це збуло́сь».
Списом бік Ісусові пробили,
Прибили цвяхами його на тім хресті.
Губку в оцет нелюди мочили
Й в уста впихали з оцтом ті квачі.
Муки Ісуса бачила Марія,
Не покидала сина ні на мить.
Ісус – наше спасіння і надія,
Та кожна рана до цих пір болить.
Страсна п’ятниця, Ісус терпів ті муки,
За на терпів й за на Ісус помер.
Серце Марії рвалось від розпуки.
Й що станеться – Ісус знав ще в четвер.
Страсна п’ятниця, втрачає мати сина,
Та не втрачає віри ні на мить,
Що і дорослі і мала дитина
З Ісусом в серці завжди будуть жить.
26.04.2019 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_релігійна_страснап’ятниця
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
Посилання на цю пісню.
https://youtu.be/wrcvcQv9uaY?list=PLw2DLRFzokgNgw0thq_EgdnFBCgDmKOpY
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР