"Брехун, брехун"*

                         *  За  мотивом  улюбленого  
                           фільму  "Брехун,  брехун"
                           із  Джимом  Керрі  у  головній  ролі.


(І)
На  іменинному  торті  задую  свічку,
Попрошу  здійснити  бажання  таке:
Щоб,  коли  ранок  здолає  нічку,
Ти  промовляв  лиш  правди  слівце.

А  як  тільки  захочеш  збрехати,
Одразу  почнуться  корчі,  а  біль
Буде  навпіл  тіло  твоє  роздирати,
Немов  оселився  там  хижий  звір.

Певна  річ,  спробуєш  ти  мовчати,
Утекти,  а  може,  сховатись  будь-де,
Та  незборне  бажання  правду  казати
Тебе  і  на  Уралі  (у  бункері)  віднайде.

У  ефірі  телебачення,  або  на  радіо,
В  коридорах  кремля  чи  у  метро,
І  на  площі  червоній,  як  по  рації,
Промовлятиме  правду  твоє  нутро.

Усю  правду,  яку  ховав  ти  роками
В  потаємних  куточках  душі,
Вже  не  стримують  високі  брами.
А  отже,  почують  її  росіяни  усі.

І  пізнають,  яке  ти  підле  брехло,
Скільки  їм  ти  навішав  «лапші»,
Вони  втямлять:  ти  суцільне  зло
І  живеш  лиш  заради  брехні.

І  прозріють  в  московії  люди,
І  спадуть  у  них  шори  з  очей,
Бо  лунатиме  правда  усюди,
Звучатиме  із  відкритих  дверей

Про  злочинні  приписи  і  накази,
Про  твої  плани  підступні  й  гидкі,
Про  те,  як  ще  жодного  разу
Ти  правди  не  сказав  у  житті.

(ІІ)
На  святковому  торті  задую  свічку
Попрошу  здійснити  бажання  таке:
Щоб,  коли  ранок  здолає  нічку,
Промовляв  лиш  правди  слівце...

Та  знайшовся  хибний  момент
(Те,  що  задум  мій  гарний  псує;
Те,  що  зруйнує  мій  план  ущент).
Вам  зізнаюся:  свято  це  не  моє.

А  до  свята  мого,  іще  так  далеко!
До  свята  мого,  ще  жити  й  жити,
Бо  мене  у  липні  приніс  лелека.
А  з  бажанням  нам  треба  спішити!

Тому  я  тихо  посиджу  скраєчку,
Бажане  подумки  уявлю  у  мріях,
Поки  іменинник  дме  на  свічку,
Фантазуючи,  як  побачать  у  дії,

Що  на  ранок,  як  пройде  нічка,
Мовить  путін  правдиві  слова.
І  від  правди  застогнуть  сердечка,
І  від  правди  здригнеться  земля.

Бо  правда  як  гострі  кинджали,
Та  правда  гіркіше  їдкої  отрути:
Як  росіяни  українців  убивали,
Вони  усі,  а  не  один  лише  путін.

Так,  не  маю  ні  торта,  ні  свічки...
Проте  Богу  молюся  кожної  ночі:
Хай  вже  зникне  пагубна  звичка
На  криваву  правду  закривати  очі!


21.04.2022  р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2022
автор: Яніта Владович