З природою в гармонії живіть,
З’єднавшись з нею у єдине-ціле,
Й життя рікою впевнено пливіть,
Розкривши все у нім незрозуміле.
З природою в гармонії живіть,
Аби пізнати суть її і власну.
Лише в своєму серці оживіть
До неї шану та любов прекрасну.
З природою в гармонії живіть,
Піклуючись про неї бездоганно.
Немов зіницю ока, бережіть
Її й, мов скарб, цінуйте ненастанно.
З природою в гармонії живіть,
Приймаючи її дари багаті,
Й від щирої душі добро творіть,
Щоб потонути в світлій благодаті.
З природою в гармонії живіть
Зі світлими думками й почуттями
І завжди наполегливо ідіть
Туди, де серце кличе до нестями.
З природою в гармонії живіть,
Будуйте з нею теплії стосунки,
Коли потрібно, їй допоможіть,
Щоб гарнії вона несла дарунки.
З природою в гармонії живіть,
Її відчувши чари чудодійні.
Свого життя моменти ті ловіть,
Що серцю милі, любі, благодійні.
З природою в гармонії живіть,
Мов нинішняя мить в житті остання.
Усім своїм єством її любіть
З народження і до життя згасання.
Євген Ковальчук, 16. 10. 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2022
автор: Євген Ковальчук