[b]П[/b]ройдусь стежками де я народилась,
[b]О[/b]х, як прекрасна та зваблива мить,
[b]Л[/b]ікуючись красою, що зцілилась,
[b]Я[/b] вдячна за чарівність, що бринить.
[b]В[/b]піймаю погляд з синьооких чарів,
[b]В[/b]беру їх аромат до глибини,
[b]О[/b]хоплена, як заревом стожарів -
[b]Л[/b]ояльністю і трепетом весни.
[b]О[/b]говтавшись від вражень і мотивів,
[b]Ш[/b]икуючись, я ще пройду не раз,
[b]К[/b]упаючись у дивності поривів,
[b]А[/b]налогічно, змінюючи час.
[b]Х[/b]оваю у долонях ніжне сяйво,
[b]Я[/b] тихо спокушаюсь і люблю,
[b]К[/b]расуючись харизмою, як драйвом,
[b]У[/b] захваті чарівність я ловлю.
[b]З[/b]важаю, що наділена природа,
[b]О[/b]криленими митями життя,
[b]Р[/b]озкішна і тендітна в неї врода,
[b]Я[/b]к образ ще невинного дитя.
[b]Х[/b]мелію від краси, як у дурмані,
[b]Н[/b]естримані емоції лишу,
[b]Е[/b]нергетично, зміцнюючись в стані
[b]Б[/b]езмірно занотовую, пишу,
[b]О[/b]хоплена думками, як в романі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик