Із силою вітру жене́мо ординців,
Женем до кордонів руsню,
На нашій землі нам не треба чужинців.
Ми згадуєм в Бучі різню.
А кожного думка сильніша від вітру,
Й бажання – позбутись орди,
Та й кожен з нас мовить: «У прах усіх зі́тру,
І більше не ступлять сюди!»
Із силою вітру женемо потвору,
І кожному вказуєм шлях,
Хто прагнув за вбивства званням лізти вго́ру –
Від них залишається прах.
Із силою вітру женем моskовитів,
Цілуємо зброєю їх,
Це гірша мерзота від всіх паразитів,
Тому́ викорінюєм всіх.
Із силою вітру важливо їх гнати,
Без шансів вертати назад,
А ко́го зумієм – у порох стирати
За вчинений в нас тілопа́д.
Із силою вітру цю нечесть жене́мо
З Вкраїни – святої землі́,
І ра́зом усі знову МИР поверне́мо,
Відступлять від нас моskалі.
15.04.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР