Злітає ПРИВИД в небо дуже гідно,
І кожен злет – продовження життя,
Усі бої́ закінчує він плідно –
Він спалює ординця, як сміття.
Пала ординець в небі, наче факел,
Його здале́ка бачим в небесах,
Кружля над нами ПРИВИД-АНГЕЛ птахом,
Йому Госпо́дь показує той шлях.
Важкі бої́ із ворогом у небі,
Птахи́ ворожі, наче саранча,
Молитва у бою́ все є в потребі,
Й Госпо́дь свого́ нам подає меча.
Один за одним ворога збиває,
Так неньку від ординців береже,
А кожен бій не мить якусь триває,
Бо погань зазіхає на чуже.
Птахи́ ординські зграями літають,
Над нами в небі просто аж киша́ть,
В чуже обійстя з неба заглядають,
І в на́мірах нас нищити, вбивать.
Влітає ПРИВИД у ворожу зграю,
Вступає з орком у запеклий бій,
Ще й інший вже летить з-за небокраю,
Але згорить і ця з ординських мрій.
У ПРИВИДА на бій благословіння,
Йому Госпо́дь у небі помага,
По лезу кожне ПРИВИДА ходіння,
Та нищить він ординського врага.
Десятки на рахунку вже ординців,
І ПРИВИД-АС це робить залюбки,
То ж цим оберігає українців,
До ПЕРЕМОГИ всі веду́ть стежки́!
03.03. 2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР