Новопрествленій
коханій дружині
Ти дивишся на мене зі світлини,
даруючи мені свою красу
Світлина ця до мене сумом лине,
зливаючи з моїх очей сльозу.
На тій світлині є сумна прикмета --
це стрічка чорна знизу навскоси,
яка того, хто дивиться з портрета,
вкрива туманом слізної роси.
Любив тебе я, мила, довгі роки,
й любитиму до скону своїх літ.
Я став предметом зайвої мороки.
Всеж мрію, щоб відбувсь мій заповіт...
Як умру, то поховайте
мене у могилі
біля тої могили,
де спить моя мила.
Коли ж будете писати
похорнні дати,
напишіть таку ще фразу:
"Ми навіки разом!"
11. 02. 2022 --- 16. 02. 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2022
автор: Микола Холодов