Думки зодягати у віршовані шати,
зі слів, мов цеглинок, мости будувати.
Тихо шепотіти, гарчати мов гармата,
дозволити серцю говорити, кричати.
Нехай слово іскриться, палає,
душі бентежить, серця зігріває.
Я лиш одного всім побажаю,
Слово, як сонце - нехай воно сяє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94581
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.09.2008
автор: Priester