Гей ви браття, козаченьки!
Час прийшов вставати!
І за батька, і за неньку,
Врагу відсіч дати.
Брати мої, соколята!
Здійміть свої крила.
Вас благословляє мати
І дає вам силу.
Щоб ви ворога здолали
Й захистили неньку,
Щоби воленьки зазнала
І рідна земелька.
Гей ви браття, козаченьки!
Спасіте єдину!
Рідну, бідну нашу неньку
Матір-Україну.
А була Україна дівиця,
Мудрістю всесильна,
А була Україна житниця,
Ненька хлібосільна.
Де ж бо твоя була сила?
Де ж поділась слава?
Ти ж була княгиня,
А стала рабиня.
Тебе рідну продають,
Серце кров’ю плаче.
Душу болем розривають.
Проснись же, козаче!
Не хились же Україна,
Так до долу низько.
Вже не будеш гнути спину,
Твій Спаситель близько.
Ти непереможна,
Згадай свою славу.
Хіба ж кому можна
Вічне вбить, Державу?
Брати мої, козаченьки,
Всевкраїнська січ,
За Вкраїну свою неньку,
Станьте пліч-о-пліч!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2022
автор: Лобов