[i]« – Христос воскрес!
– Воістину воскрес...»[/i]
Великдень
І
Не вмирають воїни небес,
що в бою за волю і за себе
посилають біса до ереба...
ореол вікторії не щез –
воскресають як Христос воскрес
їхні душі у ясному небі.
ІІ
І перегнивають у рові
осоружні нелюди-приблуди
і ніде ніколи їх не буде,
поки ми на цій землі живі.
Та вампіру хочеться крові,
позаяк ми живемо як люди.
Їх би убивати до ноги,
нищити як сарану на паші,
та, на жаль, у бучі горопашній
цей літопис пишуть не боги...
................................................
Сила духу додає снаги...
хай палає капище на раші
і горять в аїді
бувші наші...
нинішні...
майбутні
вороги.
ІІІ
У віках не щезне ані гнів,
ані люта ненависть до орків
за останні муки вісім років
і за болі протягом віків.
Маємо обов'язок і право
захищати вотчину свою.
Слава Україні на краю
нео-європейської держави!
Воскресає нація в бою
і її героям – вічна слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: I.Teрен