тепера ввижається щось неймовірне
високі дерева сплелися шапками
їх рве вивертає з коріннями вітер
підземні гіллячя вже близько між нами
стовпи семафорні тримаються впевнено
розтяті жилами як трубогонами
ось вони виросли кольором зелені
враз засвітило постійним червоним
а хмари на сонці то сині то жовті
якийсь розчиняється промінь в повітрі
як варто тривоги сиреною мовте
а врешті тримайтеся дихайте вірте
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: Щєпкін Сергій