МИТЬ

Вадність  згрібає  до  купи  вчорашній  день,
Цідить  слова  злинялі  в  друшляк  підтекстів,
Вкручує  думку  нав’язливу  в  страх,  в  мігрень.
Так  раз  за  разом  ґвалтується  час  інцестом.

Швидкість  ввімкнути  не  йти  по  накату  в  смерть
Висновки  самі  осядуть  у  підсвідомість.
Мить,  вона  суща,  єдина,  реальна  твердь.
Спогади  в  вирій.  Є  ти,  є  буття,  є  совість.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Пісаренчиха