Цвітом обіймає груша,
Кличе в спомин білий,
Сум так щемко крає душу –
Он лелека квилить...
Квилить щось собі, чи людям –
Мовити щось хоче?
Птаха мила, білогруда,
Плаче голосочок:
"В Божім світі стільки горя –
там, чи тут, нівроку?
Сльози матерів вже в море
Скорботним потоком..."
25.04.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Променистий менестрель