Господи, воскресни, подивись
на залитий кров’ю Маріуполь.
Кажуть з мертвих Ти повстав колись.
А сьогодні – «Азовсталь» – некрополь.
Вої мовлять: «Вмремо, не здамо
ворогові наше славне місто,
момачко, матусенько, мамо́!» –
сараною рушили рашисти.
Викормила виродків москва,
«вишукана» виросла зараза.
Полк «Азов» атаку відбива
рве на шмаття ворога щоразу.
Віддає борги за драмтеатр
і дітей понівечені долі.
Кожен з орків сплатить у стократ
за будівлі знищені та школи.
Ратоборці, заточіть мечі,
знищуйте цей виплодок зміїний!
Коли зло подохне уночі,
зранку зійде сонце України.
25.04.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Микола Соболь