Не дозволю принизити честь,
Не затопчеш поругану гідність.
Скорше з тіла спаде твоя шерсть,
В грязі втонеш дешева наївність.
Підеш в незвідь диявола рать,
Понесе в підземелля молитви.
І розчиниться гноєм корони печать,
Передвістям останньої битви.
Геть відійдуть і грози й громи,
Підуть вдалеч печалі, скорботи.
Рать Творця нас прикриє крильми
І розбудить німих від дрімоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Волиняка