Який ми біль всі носимо в душі,
Що все живе і так здригнеться,
Яка там прірва надтерпінь
Застрягла голкою у серці!
В очах у нас одна зима,
Лютневий холод ранку,
Де у життя прийшла війна,
Кривавий вирій на світанку.
Не думай, схиблена орда,
Що все тобі минеться:
Князівська Русь іще жива
І Ольги ненависть проснеться.
Пташок чекайте у свій край
З вогнем на крилах помсти,
За душі вбитих всіх, тримай
Прокляття на віки, назовсім!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2022
автор: Райка