Я пам’ятаю, як злітала Мрія
І разом з нею кожний був із небом
Блакитним, як у юності надії,
На прапорі як небокрай над степом.
Я бачила: над Києвом так низько
На радість всім захопленим і гордим
Вона здавалась мрією, що близько,
Неначе й ми причетні до рекордів.
Її убили. На землі. Під ранок.
Як ті міста і села, що палають.
Та в згарища наступному серпанку
Мені вже снилось, що вона злітає.
Так! Вільна Мрія вільної країни
Злетить як птах, могутній і прекрасний,
Розкрилена, як карта України
Це мрія Мрії, і вона не згасне.
Я хочу знов її відчути крила,
Залізним пір’ям неба знов торкнутись.
Найбільша в світі Мрія нас навчила
Найбільшій власній мрії усміхнутись -
УКРАЇНА НАЗАВЖДИ БУДЕ ВІЛЬНОЮ!
Шаблівська В. 15.03.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2022
автор: Вікторія Шаблівська