Війна брутальна на чужому полі,
Бездушна та безжальна як палач..
Земля покинута, що діти голі,
В майбутнім беспорадна ну хоч плач.
Тіла гвалтують, душі людства наче,
Бо проти дужого ніхто не має йти,
Крім патріотів... обери юначе,
Смердючий обрій варварів мети.
Чому, чому фашисти мають право
На все що побажають залюбки...
Смерть скрізь вибагливо яскраво,
Дарує вічність крізь зіниць шибки.
Спасіння божого бажають тільки,
Тримаючи багнетів "Гради", спис
Що ранить груди матері Тріпільки,
Дивись, жах всі створіння жертви, стис.
Прокляття небеса чарують божі,
Невже вся людяність в словах святих?
Потвори так на кожного з тих схожі,
Хто сам агресор, біс, падлюка з них.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2022
автор: vektor