В вогні палає красень-Маріуполь,
Його цілує з зброї окупант,
Живильної водиці дати б ку́холь.
Погоду робить там колаборант.
Театр чудовий знищили ординці,
Ховалися жінки́ там із дітьми́,
Вони ж усі – невинні українці,
Всі – жертви сатанинської пітьми́.
Там полк «Азов» удари всі приймає,
Він береже, як може, «Азовсталь»,
Ворожії атаки відбиває,
Та ворог все там знищує, на жаль.
У схо́ванці там при́хисток шукають
Десятки сотень ді́ток й матері́в,
Раschиsти бомби все на них скидають,
Виконують вказівки упирі́в.
З’єдналися з «Азовом» і морпі́хи,
Знеси́лені, та з вірою в життя,
Дода́лось їм надії та й утіхи,
Небаченої сили й відчуття.
В вогні́ палає Маріуполь-красень,
Там гинуть люди від потво́р-орди́,
Не буде їм ні про́щень, ні пробачень,
Вони лиши́ли скрізь свої́ сліди.
25.04.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_Маріуполь_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР