Вбиває всіх повільно невидима отрута
І змінює нас докорінно, жертв не вибирає
Після ураження залишиться лиш пустота
Але рука рашистська усе в руках тримає
На стільки злість затьмарила їм розум
З фашистами Росії не хоче жити світ
Бо в головах у нації нема думок лиш шум
А медіа його транслює я собачий гавкіт
Трагічна мить, приходить знову й знову
Нам в подумки, жахіття більше не змінити
Назавжди «мир» взяв світ весь за основу
Бо в кожному куточку діти хочуть жити
Реактори удар тримають і стоять в жахітті
Не зрозуміти, можна як по ним стріляти
Скидати бомби найстрашніше на розпутті
А ворог дума зможе радіацію втримати
В передчутті що скоро буде катастрофа
Бентежно світ здригається від думки
Що Росія знову змінить роль апострофа
Зробити хоче із Землі уражені уламки
Ми бачили коли страждали потерпілі
Як радіація з’їдала із середини міцні тіла
А ворог хоче знову досягнути свої цілі
Ціною знищення живого ради свого зла
Енергію із атома давно людина підкорила
Але тримать її потрібно подалі від війни
Не вирвалась вона щоб і планету не згубила
Разом потрібно звести від Росії міцні стіни
27.04.2022 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2022
автор: Ярослав Яресько