Своє життя відбухкають снаряди,
ракети упадуть додолу всі…
Не ради воєн, а життя заради
весна розквітне у своїй красі.
І в ній кульбабки, наче сни дитячі –
герої із бабусиних казок.
Вже оболонь від вибухів не плаче
й дощі лікують вирвища стежок.
А квіти ці немов чекають в гості.
Росою умиваються в саду
і жайвір лине в неба високості,
переконатись прагне чи прийду.
30.04.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2022
автор: Микола Соболь