ГОРИТЬ У ПОЛУМ'Ї МІЙ РАЙ

ГОРИТЬ  У  ПОЛУМ'Ї  МІЙ  РАЙ
Прилетів  ворон  з  Чорного  моря
Ураганним  градом  атакував  Львів.
Відкрив  огонь  наробив  бід,  горя,
На  святій  землі  зробив  мінний  посів.
Горить  у  полум'ї  мій  тихий  рай
Князя  Данило  Галицького  земля.
І  душа  голубом  за  небокрай  
Злетіла  у  даль,  за  сині  небеса.
О,  скажи,    хто  дав  наказ  стріляти?!
Стріляти  зброєю    у  мирних  людей  ?
Спалювати  міста    руйнувати
Життя  забирати  в  матерів,  дітей.
Насіяв  свинцевих  куль,  бомб,    гранат,  
Розстріляна  весна  душа  народу.  
Знущається  із  українця-  кат
Каламутить  у  річці  чисту  воду.
Звідусіль  біжить  народ  в  укриття
Крилаті  ракети    у  місті  Львові.
Зруйновані  мости  мирне  життя
Спалені  мрії  скалічені  долі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
16  04

О  світку  мій  прекрасний!
Україно  -земле  моя!
Світи  зоре  не  гасни!
І  дай  спити  чашу  до  дна

Я  в  грудях  тебе  лелію
У  своїм  серці  -мить  життя
З  тобою  плачу  радію
ти  мати  я  твоє  дитя

Орда  круки  налетіли
Спалюють  наш  храм  і  наш  дім
Дніпрові  води  зчорніли
Тече  кров  козача  у  нім

Зрівняли  все  із  землею
Горять  наші  села  міста
Йде  війна  повзе  змією
І  плює  на  сина    Христа

Країна  горить  палає
В  диму  у  пекельнім  вогні
Кат  з  коріння  сад  рубає
Немов  темна  ніч  -чорні  дні

Мати  рано  посивіла
Мліє  за  єдиним  сином  
Цвіт  калини  у  могилах
Сирота  плаче  під  тином



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2022
автор: Чайківчанка