Ага Шахід Алі Газель (Цим вечором)

[quote]Білі  руки  я  кохав  у  Шалімарі(1)
             Лоуренс  Хоуп(2)
[/quote]Де  зараз  ти?  Кого  чаруєш  ти  цим  вечором?
Кого  на  шлях  страждань  відправиш  ти  цим  вечором?

Оці  „тканини  із  Кашміру”  –  „чи  збільшать  вроду  –”
„Скажи”  –„мене  прикрасять”  –  брязкітки  –  цим  вечором?  (3)

Шукаю  захисту:  нехай  тюрма  відчиниться  -
За  віру  гнаний  просить,  прихисти  цим  вечором.

Упали  ангели  усі    –  замерзли  крила  в  них  –
Мов  оцет  Божі  вина  самоти  цим  вечором.

Волали  ідоли,  не  розбивай  нас,  Господи,
Лиш  ми  могли  до  Тебе  привести  цим  вечором.

Могольська  стеле(4),  у  мозаїці  дзеркал  мене
В  мить  зачарованості  множиш  ти  цим  вечором.

Вогонь  від  криги  він  звільнив  по  Божій  милості.
Щоб  в  Пекло  –  Богу  –  вхід  залишити  цим  вечором.

В  узорнім  храмі  серця  статуї  розтрощені,
Ченцю  в  шафраннім(5)  в  дзвін  не  вдарити  цим  вечором.

Спини  цю  кару,  Господи,  ще  буде  Судний  День,
Не  нечестивець,  грішник  я  простий  цим  вечором.

До  жінки,  що  біля  вікна,  кати  наблизились.
Слав  Єзавель(7),  Іллю(6)  візьмуть  чорти  цим  вечором.

Вслід  полюванню,  чую,  заклику  молитися,
мов  зраненій  газелі,  стихнути  цим  вечором.

Чи  запросила  ти  усіх  суперників  моїх?
Це  не  прощання,  докори  пусті  цим  вечором.

І  я,  Шахід,  що  не  загинув,  щоб  сказати  вам  –
В  моїх  обіймах  плаче  Бог.  Звусь  Ісмаїлом(8)  я  цим  вечором.

[i]Ага  Шахід  Алі  (04/02/1949,  Індія  –  08/12/2001,  США)  –  народився  у  місті  Нью-Делі  (Індія)  в  інтелігентній  мусульманській  родині  з  Кашміру.  Творчо  і  емоційно  він  був  прив’язаний  до  цієї  землі,  яку  колись  називали  Раєм  на  землі.  У  1989  році  спалахнуло  підтримане  Пакистаном  повстання  мусульманської  більшості  Кашміру  проти  індійського  правління.  Були  зруйновані  древні  святині,  тисячі  людей  загинули,  сотні  тисяч  стали  бездомними.  Ага  Шахід  Алі  став  поетом  біженців,  поетом  вигнанців.  З  його  смертю  Кашмір  втратив  поета  неперевершеної  ерудиції,  елегантності  і  віртуозності,  літописця  болю,  покути  й  краси  спустошеної  війною  землі.

(1)  Сади  Шалімар  у  Індії  і  Пакистані  -  чудові  зразки  паркового  мистецтва  Великих  Моголів.  Сад  Шалімар  біля  міста  Срінагар  у  штаті  Джамму  і  Кашмір  збудував  імператор  Великих  Моголів  Джахангір  для  своєї  дружини  Нур  Джахан  у  1618  році.
(2)  Лоуренс  Хоуп  (1865  -  1904)  -  англійська  поетеса  Адела  Флоренс  Горі  (в  заміжжі  Ніколсон.)  Вона  жила  з  батьком,  офіцером  англійської  колоніальної  армії  в  Індії,  вийшла  заміж  за  полковника  Бомбейської  армії  Малколма  Ніколсона,  талановитого  лінгвіста.  Він  познайомив  дружину  з  традиціями,  культурою  і  поезією  Індії.  Перший  поетичний  збірник  Лоуренс  Хоуп  "Сад  Ками"  (у  США  "Індійська  любовна  лірика")  вийшов  у  1901  році.  Найбільш  відомий  вірш  з  цієї  збірки  КАШМІРСЬКА  ПІСНЯ  ("Білі  руки  я  кохав  у  Шалімарі,  /  Де  ви?  Хто  хмільний  від  ваших  чарів?  /  Хто  щасливий  йде  дорогою  за  вами,  /  Там  в  кінці  його  чекає  біль  прощання?  /  Pale  hands  I  loved  beside  the  Shalimar,  /  Where  are  you  now?  Who  lies  beneath  your  spell?  /  Whom  do  you  lead  on  Rapture's  roadway,  far,  /  Before  you  agonise  them  in  farewell?")
(3)  Вкраплені  слова  з  вірша  Емілі  Дікінсон,  улюбленого  поета  Шахіда  Алі,  "473.  I  am  ashamed  –  I  hide  —"  ("473.  Я  засоромилась  –  Ховаюсь  –")  ("Мене  прикрасять  –  Як  –  скажи  -  /  Ці    брязкітки  –  чи  збільшать  вроду  –  /  тканини  із  Кашміру  –"/  "Me  to  adorn  —  How  —  tell  —  /  Trinket—to  make  Me  beautiful  —  /  Fabrics  of  Cashmere  —")
(4)  Могольська  стеля  –  період  правління  Великих  Моголів  у  Індії  від  середини  XVI  до  кінця  XVII  століття  відмічений  відродженням  індо-мусульманської  архітектури,  з  характерним  поєднанням  персидського,  індуського  і  буддистського  стилів.  Для  оздоблення  стелі  в  храмах  і  мечетях  використовувалася  інкрустація  осколками  дзеркал,  склом,  коштовним  камінням.  Багатократне  відображення  стелею  світла  і  всього,  що  знаходилося  внизу  створювало  чаруюче  враження.
(5)  Одяг  буддистських  ченців  має  шафранний  (жовтогарячий)  колір,  як  одяг  Будди  після  досягнення  Просвітлення.
(6)  Ілля  –  біблейський  пророк,  боровся  з  культом  язичницького  бога  Ваала,  до  якого  змушувала  ізраїльтян  Єзавель,  дружина  їхнього  царя  Ахава.
(7)  Єзавель  –  прекрасна,  розпусна,  деспотична,  жорстока,  пихата  дружина  ізраїльського  царя  Ахава.  Поклонялася  язичницьким  богам  Астарті  і  Ваалу,  влаштовувала  оргії  в  честь  Ашери.  Щоб  врятувати  Ізраїль  від  нечестивиці,  пророк  Ілля  вступив  у  боротьбу  з  нею.  За  беззаконня  викинута  у  вікно,  затоптана  кіньми  і  з'їдена  собаками.
(8)  Ісмаїл  –  один  з  пророків  Аллаха,  старший  син  Ібрахіма  від  невільниці  Хаджар  (Агар),  родоначальник  арабів  і  прямий  предок  пророка  Мухаммеда.  Щоб  випробувати  вірність  Ібрахіма,  Аллах  уві  сні  зажадав,  щоб  той  приніс  Ісмаїла  в  жертву.  Ібрахім  скорився  волі  Аллаха,  але  коли  заніс  ніж  над  Ісмаїлом,  Аллах  зупинив  його  і  дав  ягня  для  принесення  жертви.  "Звіть  мене  Ісмаїл"  -  алюзія  на  перші  слова  роману  Германа  Мелвілла  МОБІ  ДІК:  "Можете  звати  мене  Ісмаїл".  З  усього  екіпажу  китобійного  судна  "Пекід"  вижив  лише  Ісмаїл.[/i]

[b]Agha  Shahid  Ali  Gazella  (Tonight)[/b]
[quote]Pale  hands  I  loved  beside  the  Shalimar
           Laurence  Hope
[/quote]
Where  are  you  now?  Who  lies  beneath  your  spell  tonight?
Whom  else  from  rapture’s  road  will  you  expel  tonight?

Those  “Fabrics  of  Cashmere—”  “to  make  Me  beautiful—”
“Trinket”—to  gem—“Me  to  adorn—How  tell”—tonight?

I  beg  for  haven:  Prisons,  let  open  your  gates—
A  refugee  from  Belief  seeks  a  cell  tonight.

God’s  vintage  loneliness  has  turned  to  vinegar—
All  the  archangels—their  wings  frozen—fell  tonight.

Lord,  cried  out  the  idols,  Don’t  let  us  be  broken;
Only  we  can  convert  the  infidel  tonight.

Mughal  ceilings,  let  your  mirrored  convexities
multiply  me  at  once  under  your  spell  tonight.

He’s  freed  some  fire  from  ice  in  pity  for  Heaven.
He’s  left  open—for  God—the  doors  of  Hell  tonight.

In  the  heart’s  veined  temple,  all  statues  have  been  smashed.
No  priest  in  saffron’s  left  to  toll  its  knell  tonight.

God,  limit  these  punishments,  there’s  still  Judgment  Day—
I’m  a  mere  sinner,  I’m  no  infidel  tonight.

Executioners  near  the  woman  at  the  window.
Damn  you,  Elijah,  I’ll  bless  Jezebel  tonight.

The  hunt  is  over,  and  I  hear  the  Call  to  Prayer
fade  into  that  of  the  wounded  gazelle  tonight.

My  rivals  for  your  love—you’ve  invited  them  all?
This  is  mere  insult,  this  is  no  farewell  tonight.

And  I,  Shahid,  only  am  escaped  to  tell  thee—
God  sobs  in  my  arms.  Call  me  Ishmael  tonight.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AL90O6oqhk4[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GGS8NtEzqbE[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=s9CCwa3aiAI[/youtube]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Зоя Бідило