На живу істоту схожа ромашка
воно світле і з сонечком всередені
з крилами білими нагадує пташку
її пір'ячко стирчать щільно сплетені...
Називають в народі квітка кохання
відривая пелюстки ми ворожимо
з надією до долі маємо прохання
"любить не любить" взнати хочемо...
Ми вголос рахуємо і відкриваємо
серцю підказує наше слово останнє
і частку души від себе відриваємо
і тоді - все тайне нам стане явне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555