Що між нами було раніше?
Що, можливо, могло відбутись?
Зараз, певно, це більш видніше,
Якщо в ті часи озирнутись.
Розумію, це не розмова.
Такі теми - для діалогу.
І є ще неодмінна умова-
Це ноль-п’ять якогось спиртного.
Переписка теж не для цього.
Треба бачить емоцій прояв.
Щоб вони, від напою міцного,
Показали що за душою.
Есемески - це довга справа,
Бо несказаних слів немало.
Та й і знаю я - ти лукава.
Морознешся, як вже бувало.
Телефоном - це тільки чути.
Звук без вигляду не цікавий.
З ним ні в мозок не зазирнути,
І не випити хоча б кави.
Можна в скайпі дивитись в очі.
Це, ну майже, як у реалі.
Але я по справжньому хочу.
Поживому. В оригіналі.
Хочу в Альфі, або у Саші
Взяти нам по великій піці.
Потім з чаєм чи кавой в чашці
Вийти честера накуриця.
Хочу разом заржати з жарту
Який ти, або я, замочим.
І, в запалі того азарту,
Обійняти, дивлячись в очі.
Далі… Ох, і розпустю ж руки…
Ти - чинити опір не схочеш….
То ж, кароче, не вмрем від скуки.
Як гадаєш, цей вірш пророчий?))
2018 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Сергій Мостюк