Чорні дні чорніші ночі
Мертве місто на межі
Людського горя. горя Бучі-
Злорадств ворожих куражі.
Землі розірванної груди.
В зіницях вікон - море сліз.
Тіла небіжчиків усюди.
Там смерті дух витає скрізь.
Стражденних відчай, що в підвалах.
Свіча надії ледь горить.
І біль душі у сотнях ранах
Молитвою Всевишньому звучить.
І приймуть небеса страждань молитву.
І серця біль, душі відчай.
І не забуде народ цю битву
За вільну волю, за рідний край.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Йосип Петрик