Вони дорослішали на очах у нас,
І не тому, що хтіла так природа –
Мужніють швидше в небезпеки час,
Тому й захисниками стали роду.
Вони дорослішали під війни вогнем,
Яким їх щедро орки частували.
Лякає й тішить надто це мене,
Бо не страшна ніяка їм навала.
Вони дорослішали на очах у нас,
І іноді й за лічені хвилини,
Ловлю себе на думці кожен раз:
Чи може звикнуть до війни дитина?
Вони дорослішали на очах у всіх,
І подих світ затамував: «Що далі?»
Ховаючи на дно душі свій гріх,
Не чуючи, як матері ридали,
Уласний спокій, як завжди, беріг.
А воїв не цікавили медалі –
Вони до перемоги міст ладнали!
13.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Ганна Верес