Скорбота, жаль, і сльози знов течуть від болю
Невпинно так, що можна скоро потонути в них
В бою боронимо ми рідних і близьких і волю
Стоїм сміливо на сторожі бо ворог ще не стих
Усі ми рідні стали і пам’ятаєм тих хто згинув
Та не дійшов із нами до кінця і світлої свободи
Пішли вони назавжди й страх наш промайнув
До серця нашого скорботою забиті всі підходи
На захід сонця знову ми збираєм свої сили
Так хочеться спокійно з насолодою згадати
Братів, сестер, батьків, всіх тих кого убили
І нам прийдеться довго ще в житі страждати
Ми спалим ворога, що сплюндрував країну
Спокійно серце буде битися лише тоді у нас
Коли у пам'яті відродимо свою усю родину
Душа бажає щоб в очах ворожих день погас
І пам’ятаєм кожен день війни бо ми боролись
Своє майбутнє й сьогодення тяжко віддавати
Рашистські трупи гарно на полях вмостились
Майбутнє України скоро будуть вдобрювати
Та знову витирати сльози будемо разом, усі
Відлуння пролітає з кожним вибухом наскрізь
Роки пройдуть, затягнуться всі рани на душі
І змиється російська пропаганді ніби грязь
Лунає в голові скорбота, завжди ми пам’ятаєм
Як важко нам давалась битва, наша перемога
І в пам'ять всі про втрати радних пригортаєм
Бо кров’ю і слізьми просякнута життя дорога
30.04.2022 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2022
автор: Ярослав Яресько