Ця вічна Віра, що завжди в мені
Живе і змушує розквітнуть мрії
І шлях дає любові та надії,
Й життя стає, немов в блаженнім сні.
Чомусь я вірю в краще, вірю в чудо.
Чомусь вважаю, що воно близьке.
Не реаліст й ніколи ним не буду.
Женусь за щастям, хоч воно й слизьке.
Я в мріях житиму, я в мріях і загину.
Ще рано думку цю тримати на вустах,
Та смертю не злякати ту людину,
Яка у мріях завжди в небесах.
14.01.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2022
автор: Катруся Т.