Засівали люди поле,
А навкруг – війна, війна…
Било люто з «градів» горе –
Сівачів уже нема.
Впали зерням на землицю,
Розіллялась синява,
Світлі усмішки на лицях –
Нерозказані слова.
Покотились цівки крові
В русло, де котився піт.
Сумно буде колоскові
Та заплаче маків цвіт.
Наче проскура, хлібина
На стіл ляже у ціні.
Горе – тата, біда – сина
Вбили орки на війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2022
автор: Шостацька Людмила