непокаранное зло возвращается осатаневшим
трудно поверить, что это происходит с нами
в реальном времени. во второй раз, в третий, в десятый.
что ты хочешь выплавить из нас, Боже,
какой пробы? что ты хочешь вывести из нас,
как из дома неволи, какой новый вид?
какую сакральную жертву?
знаю, человек склонен ошибаться,
склоняться перед сильными мира сего,
обезвериваться, сопротивляться безверию,
подчиняться судьбе, упрекать тебя, Боже,
стоять на своем, противостоять всему миру,
жить ради себя, умирать ради других,
но Боже, неужели было слишком мало?
неужели надо больше?
твоё "не убий" рисует у нас на груди мишени
(Перевод с украинского)
+++++++++++++++++++++
***
непокаране зло повертається злішим
важко повірити, що це відбувається з нами
в реальному часі. вдруге, втретє, вдесяте.
що ти хочеш виплавити із нас, Боже,
якої проби? що ти хочеш вивести із нас,
ніби з дому неволі, який новий вид?
яку сакральну жертву?
знаю, людина схильна помилятися,
хилитися перед сильними цього світу,
зневірюватися, опиратися зневірі,
коритися долі, докоряти тобі, Боже,
стояти на своєму, протистояти усьому світу,
жити заради себе, помирати заради інших,
але ж Боже, невже було замало?
невже треба більше?
твоє "не убий" малює нам на грудях мішені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946845
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.05.2022
автор: Станислав Бельский