Нема довіри більше на душі бо тихо зрадив
Усе, що дорого було відкинулось подалі
І для думок не легше ніж обстріли градів
Відношення не може більше йти в спіралі
Думки обстежують ймовірності, сам винен
Можливо все ж прискіпливо не треба нам
Сприймати вчинки, віра це складний екзамен
Але ж ми звикли довіряти лише фактам
Так складно бути там коли усе уже пройшло
Побачить не ілюзію що думка все малює
Ми хочем знати правду, як же все було
На факти знову й знову душа у нас полює
Не сходяться думки і те що нам говорять
Минув вже час, і серце хоче вірить в слово
Але завзято алгоритми у пошуках доводять
Що зрадив і порушив вчинком показово
Як вірити коли немає сил сказати правду
Своє залишити своїм але відвертим бути
Душа відчула моментально кривду, зраду
І хочеться з душі обман лиш відштовхнути
За зрадою слідкує нова зрада коли вірять
Не бачачи нещирість можна оступитись
Лиш негатив для нас потім приносять
Осколки правди бо ми не хотіли злитись
Будь чесним із людьми і із самим собою
Та не прикрашуй те у що лиш віриш сам
Інакше все життя своє окутаєш ганьбою
А у людей залиш на серцях лиш шрам
01.05.2022 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2022
автор: Ярослав Яресько