Весна цьогоріч з горем обнялась,
Бо кров’ю вмила і міста, і села –
Росія ж , що в любові нам клялась,
Пішла війною, ставши фарисеєм.
Лунають постріли, усюди скло дзвенить.
Тремтить земля. Мелькають силуети.
Народ мій чим, о Боже, завинив,
Що всюди чути черги кулеметів?
Рвуть ночі світлом вибухи ракет,
І ліжка, й душі нам захолодили,
То рашка свій затіяла бенкет –
Заволокла все чорно-жовтим димом.
Та в перемогу віра ще жива,
І ні на йоту ні, не похитнулась.
За України волю бій трива –
Тут зло й добро укотре перетнулись.
Але не панувати в світі злу,
Й ніякі хитрощі йому не допоможуть.
Прийде кінець і Путіну-козлу,
Лишень тоді Земля добра примножить.
20.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2022
автор: Ганна Верес