З невтішник мук надмірних прийдешнього не видно,
Скопище нечестивих вганяє ратище стрімко у спину,
Панотець благословляє те, що лишилось від тіні, хресним знаменням,
Недостиглий ранок поспішає злитись світлотінню з імлою.
Хто вартий з вас, спостерігачі-надзирателі,
Тих серафічних споглядань, що співають в середині тихого раю,
Хто візьме брилу важку з вчорашніх суддів моїх,
Попри паплюження образу пророчої чистоти.
Витанцьовуванням первісних танців
Звіряєтесь хижістю до святинь,
Іудами припадають до щоки, лисицями лащаться,
А по за очі - немов у кублі шиплячих гадюк.
Прокаженими язиками підлості
Хитаєте будівлю людських сподіванок -
Зректися вас, чортополоху дикого,
Єдиний вихід в мережеві власних безсиль.
2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2022
автор: Олекса Доброгорський