Досі не взята фортеця Азов.
Ллється ворожа зіпсована кров,
Але у фортеці е діти.
Куди їх сховати-подіти?
Авіабомби знову і знову
"Хто не сховався?.." , - загроза Азову.
Знищити, вбити, зломити
У відповідь нашу: "Та йди ти..!"
Жаху застиглого чорні птахи,
Сполохи полум'я. Смертні гріхи
Навіки віків не відмити,
Адже у фортеці е діти.
Воїни Світла - героі Землі:
"Геть з України, кати-москалі!
Чорною смугою в полі
До недолугої долі!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2022
автор: Ольга Ашто