Азов

Досі  не  взята  фортеця  Азов.
Ллється  ворожа  зіпсована  кров,
Але  у  фортеці  е  діти.
Куди  їх  сховати-подіти?
Авіабомби  знову  і  знову
"Хто  не  сховався?.."  ,  -  загроза  Азову.
Знищити,  вбити,  зломити
У  відповідь  нашу:  "Та  йди  ти..!"
Жаху  застиглого  чорні  птахи,
Сполохи  полум'я.  Смертні  гріхи
Навіки  віків    не  відмити,
Адже  у  фортеці    е  діти.
Воїни  Світла  -    героі  Землі:
"Геть  з  України,  кати-москалі!
Чорною  смугою  в  полі  
До  недолугої  долі!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2022
автор: Ольга Ашто