Дорогі друзі, творчим дуетом у складі #Королеви_Гір_Клавдії_Дмитрів та #Стефанії_Терпеливець на одному диханні народилась нова композиця "#ПТАШИНІ_СПІВИ_У_МІНОРІ", присвячена темі війни. Щоб нас і наші домівки минали ворожі ракети та інша ворожа зброя! Щоб ворог пропав з нашої землі, як роса на сонці! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
ПТАШИНІ СПІВИ У МІНОРІ
ПТАШИНІ СПІВИ І ВІЙНА
Птахи́ співають, та уже не так,
Хоча весна квітує ніжним цвітом,
Велика кількість ордівських атак,
Все всіяно снарядами, як житом.
Постійно ллється пісня голосна́,
Але вона, немов якесь благання,
Та й радість не прино́сить ця весна:
Через війну для багатьо́х – остання.
Але птахи́ продовжують співать,
Про біль і горе співом тим голо́сять,
З людьми вони взяли́ся сумувать,
Й війну закі́нчить Господа так просять.
Цього́річ заспівали в унісон,
Але, на жаль, не радісні ті співи,
Страшна війна ввірва́лась. Це – не сон…
Ворожії рясніють в нас посі́ви.
Птахи́ раділи защораз весні,
Бо ця пора всьому́ життя давала,
Але в цієї – всі жалобні дні,
Й про це пташина кожна заспівала.
Птахи́ співають, та у співах біль,
А цвіт весня́ний і птахі́в не ті́шить,
Бо ворог убиває звідусіль,
Руйнує все і землю нашу мі́сить.
23.04.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
***
Пташина пісня лине голосна,
І сум звучить у співі тому,
Квітує цвітом вже кругом весна,
Та є місця де не радіють цьому.
Там залишилися руїни і рови,
Бо все кругом понищили ординці.
Забрали у людей всю радість від весни,
Всі душі понівечили ті нелюди-чужинці.
Але пташки продовжують співать.
Про горе й біль людський вони голосять
І ніби намагаються сказать,
Що теж у Бога допомоги просять.
Вони співають й ніби просять нас
Триматися й надії не втрачати.
Господь поможе і настане час,
Що будем Перемогу зустрічати.
03.05.2022 р.
© Стефанія Терпеливець, 2022
ПТАШИНА ПІСНЯ
Пташина пісня лине навкруги́,
Так жалібно, так щемно скрізь лунає,
Бо нищать нашу неньку вороги.
Про біль і горе пташечка співає.
Поглянула пташина з висоти́,
Сльозу зрони́ла, стала невесела,
І заспівала: «Господи, прости…
Врятуй вкраїнські всі міста́ і се́ла».
Із вирію верталася до нас,
Весну несла́ на крилах із любов’ю,
Тепер співає пташка защораз,
Як ненька вже вмивається лиш кров’ю.
Птахи́ злетілись всі в пташиний хор
І заспівали, як вбивають неньку,
Та й чується у голосі мінор,
Бо цілиться потвора у серде́нько.
Співають про руїни всі птахи,
Про згарища страшні вони голо́сять.
Так нищать нашу неньку вороги.
Про порятунок пташечки всі просять.
В піснях свої́х із нами рвуться в бій,
Гаптують ними нашу ПЕРЕМОГУ,
А це – єдина з заповітних мрій.
Піснями вистеляють їй доро́гу.
03.05.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР