Повернення не буде

 
Ми  ті,  що  в  світ  прийшли  після  війни,
Після  репресій,  голодів  трикратних,
Нащадки  тих,  кого  і  без  вини,
І  без  судів  закинуто  за  грати.
Ми  виростали  в  горі  і  нужді,
Де  замість  прав  –  накинули  нам  рабство,
Батьки  сивіли  в  каторжнім  труді,
Де  козиром  цвіло  республік  братство.
Привчали  нас  коритись,  працювать
Під  лозунгами  «Рівність»,  «Мир»  і  «Воля».
Украли  віру,  землю  пізнавать
Не  дозволяли  і  ламали  долі.
Гризли  науки  ми  твердий  граніт,
Пишались  навіть  іноді  собою
При  кадебістах  мали  інкогніт.
Система  їхня  не  була  слабкою.
Знаходилися  ті,  хто  «яму  рив»,
А  особистість  гнулась,  зневажалась,
Союз  ГУЛАГи  для  таких  відкрив,
І  мало  в  кого  це  збудило  жалість.
Сьогодні  Кремль  бажає  відродить
Союз,  безправний,  з  запахом  смердючим…
Не  вийде!  Чуєте?  Ми  напились  біди!
Історія  ж  чомусь  таки  та  учить!
31.01.2022.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2022
автор: Ганна Верес