Коли Господь ударить гніву громом

Пливуть  по  небу  хмари  білі-білі,
Як  піна  на  гребінчиках  морських,
Землі  сплюндроване  війною  тіло
Вмивається  дощем  від  сліз  людських.

Напав  безжалісно  сусід  північний,
Спустошує  і  нищить  він  наш  світ,
Прийшли  до  України  дні  невтішні,
Як  і  колись  багато  тому  літ…

Надумані  причини  так  безглузді,
Озвучують  лиш  тупість  авторів,
У  своїй  ненависті  їм  загрузнуть,
В  болоті  потонути  їх  брехні!

Невідворотна  їм  небесна  кара,
Бо  скільки  можна  Бога  вже  гнівить!
Жорстокі  вбивства  не  минуться  «даром»,
Сповна  прийдеться  їм  за  все  сплатить!

Коли  Господь  ударить  гніву  громом,
З  терплячих  і  всевидящих  небес,
Ви  не  кажіть,  що  ви  невинні  в  тому,
Що  демон  розгулявся  ваш  без  меж!

Його  зростили  ви  і  з  рук  зкормили,
Своїм  мовчанням  дозволяли  все,
Ви  християни?  Ідола  створили,
Від  Бога  відійшли  давно  ви  вже!

Читайте  Біблію,  бо  це  свята  наука,
Всі  відповіді  знайдете  у  ній,
А  щире  каяття  -  це  запорука,
Що  за  життя  ще  станете  людьми.
06.05.22

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2022
автор: Галя Костенко