Жили щасливо до війни,
Війна життя перевернула,
Бо від навали сатани
Уся земля у мить здригнулась.
У відчаї і у сльозах
До Богородиці хилились,
І день і ніч у молитвах,
Ніколи так ще не молились.
Горить Гостомель, Конотоп,
І Київ, Суми, Маріуполь,
В руїнах Миргород, Ірпінь,
І Харків стогне в тяжких муках.
Забрала все у нас війна,
Кохання теж проклята вбила,
В тяжку хвилиноньку життя
Любові свічку затушила.
Горять і села, і міста,
В підвалах народились діти,
Як тінь у небі крук літа.
Рашисти, в пеклі вам горіти.
Уже ви прокляті людьми -
І кара вас настигне Божа,
Ми захлинаємось слізьми,
Та Україна переможе!
Приспів
Війна, ой що ж ти наробила,
У матері забрала сина.
Війна, яка ж ти розпроклята,
Воює донечка за брата.
Війна дітей посиротила
І кожна жінка посивіла.
Війна, це сльози і розлука.
Будь проклята Росія-сука!
Зоя Журавка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2022
автор: Зоя Журавка