Пам’яті Олександра Махова

(36-річний  доброволець-луганчанин,  воєнкор,  журналіст  ТРК  "Україна"  загинув  4.05.2022  під  Ізюмом  на  Харківщині).


Він  так  любив  життя,  кохану  й  сина,
Хоча  зі  смертю  зустрічавсь  не  раз,
Мав  душу  добру,  щедру  і  красиву,
В  якій  жили  родина  і  Донбас.
Йому  боліло,  як  земля  палала,
І  сепарів  знав  добре  у  лице,
Що  Україну  й  совість  продавали,
Повірити  так  важко  було  в  це.
Собі  ж  дорогу  іншу  обирає  –
Шлях  воєнкора  й  вірного  бійця  –
І  словом  правди  зрадників  карає,
Поклявшися  боротись  до  кінця.
У  цій  борні  відчув  себе  щасливим
І  долю  випробовував  не  раз,
Був  чесним  із  собою  і  сміливим,
Світ  залишати  рано  не  збиравсь.
Та  під  Ізюмом  стрів  свою  недолю,
Якраз  у  білий  квіт  одягся  світ,
Коли  душа  його  знялась  над  полем,
Закляк  на  вітах  почорнілий  цвіт.
6.05.2022.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2022
автор: Ганна Верес