Знаешь, котик, слова помогают здесь удержаться.
А что ещё? Одетые в казённое сукно новости, электронные
заголовки, трухлявые соты архивов.
Попробуй-ка подумать без слов: жёлтой грушкой
на подворье Софийского собора,
серо-зелёным камнем на Большой Житомирской.
Нет, лучше знаешь как: а давай ты будешь кем-то,
кто собирает обломки смальты или мозаики Михайловского
в маленькую коробочку? Как там в ней шуршат эти давние цвета:
терракота, лазурь, червлень, ржаной, рябой?
Мохитовый, говоришь?
Возможно. Целую. Обнимаю. Смотри.
(Перевод с украинского)
++++++++++++++++++++++++++++++++++
ДУМАТИ БЕЗ СЛІВ
Знаєш, котику, слова допомагають втриматися тут.
А що ще? Одягнені в казенне сукно новини, електронні
заголовки, трухляві соти архівів.
Спробуй-но подумати без слів: жовтою грушкою
на подвір’ї Софіївського собору,
сіро-зеленим каменем на Великій Житомирській.
Нє, або краще знаєш як: а, давай ти будеш кимось,
хто збирає уламки смальти чи мозаїки від Михайлівського
у маленьку коробочку? Як там у ній шурхотять ці давні кольори:
теракота, лазур, червінь, житній, зозулястий?
Мохітовий, кажеш?
Можливо. Цілую. Обіймаю. Дивись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947148
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 07.05.2022
автор: Станислав Бельский