Сиділа зозуля та й стала кувати,
Чому нема стежки до рідної хати?
Війна заховала сліди, що лишились,
У милій окрузі від смутку стомились
Та, як же добратись до рідного дому
І зняти пошвидше непрохану втому?
Зустріти там рідних та їх обійняти,
Я буду стежину всім серцем шукати
Злетіла зозуля та й стала кувати,
Ось, вже відшукала стежину до хати
Та рідна оселя порожня - не мила,
Побути тут довше серденьку не сила
І знову злетіла зозуля у далі,
Думки, заховавши в куточок подалі,
Крилом попрощалась та мабуть навіки,
А сльози лилися з очей, ніби ріки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик